Протягом декількох днів працівники (насправді переважно жінки) в швейному секторі виходили на вулиці міста Дакка, столиці Бангладеш, а також інших міст. Протест великого значення, але такий, що пройшов майже непоміченим в основних ЗМІ (де зазвичай рекламуються бренди одягу, але нехай нас не вводять в оману).
Тисячі людей мобілізувались, проводячи акції протесту кілька днів поспіль, просячи невід’ємних прав, починаючи з права на мінімальну заробітну плату.
Швейна промисловість Бангладеш приносить на експорт майже 30 мільярдів доларів на рік, що еквівалентно 80% від експортних доходів країни, і відповідає вимогам деяких найбільших світових брендів. Це другий за величиною експортер одягу у світі, після Китаю.
На жаль, робітники довгий час страждали від нелюдських умов на фабриках, працюючи на бійні зміни та отримуючи голодну зарплату.
Обіцянки уряду нічого не варті, тому що у вересні він пообіцяв, що мінімальна заробітна плата для працівників швейної промисловості зростатиме на 8000 так (близько 82 євро) на місяць, це перше зростання з 2013 року! Оскільки, на думку робітників, лише невеликий відсоток із понад 3,5 мільйонів працівників у цьому секторі отримає вигоду від такого збільшення.
Саме тому протестувальники повернулися на вулиці, незважаючи на сутички між поліцією та протестуючими, які вже спричинили смерть працівника та десятки людей з серйозними травмами.
Швейні працівники почали збиратися в Уттархані та Дахінхані після 9 години ранку у вівторок і продовжили рух до шосе Дакка-Мименсінгх. У промисловому районі Савар, на північ від столиці, спаленими шинами були перекриті дороги та шосе.
Рухул Амін, керівник профспілкового центру одягу, заявив Reuters, що поліція використовувала стрічки, сльозогінний газ і навіть струмені води, щоб розігнати натовп.
"Поліція спочатку спробувала переконати їх, поговоривши і попросивши їх покинути вулиці, щоб транспорт міг продовжувати циркулювати, але вони кидали каміння та цеглу", - каже місцевий поліцейський Тахмідул Іслам.
Уряд сформував групу з власниками заводів, керівниками профспілок та чиновниками, щоб досягти згоди та побачити, як задовольнити вимоги робітників, заявив міністр торгівлі Тіпу Мунші, пообіцявши досягти резолюції протягом місяця.
Але робітники, здається, не впевнені і готові продовжувати протест, доки їх прохання не будуть прийняті.
Це лише частина того, що стоїть за дешевим одягом Made in Bangladesh, який ми купуємо в магазинах.
